Спав 4 години, прокинувся о 7 і одразу вийшов в аеропорт. З 27 липня міський автобус дві останні зупинки не ходив до мене та треба було йти кілометр до тимчасової старої кінцевої. Тут пройшов уже був одну зупинку та побачив, що автобус йде мені назустріч, це був перший день, коли знову пустили до мене, вчора ще не ходив. Посидів, почекав 6 хвилин автобус, можна було на 10 хвилин пізніше вийти.
В аеропорт прибув за 2 години до вильоту. Авіакомпанія не дозволяла чекінитись онлайн, тому довелося стати в чергу. Чекін почався через хвилин 5–10 після того. Це Smartwings економлять чи що, що не зробили в Болгарії онлайн чекін?
Сезон завершується та людей було небагато відносно, черг на контролі майже не було, хоча й працювали більшість пунктів контролю. Поснідав у Макдональдсі — курячий врап, чай з медом і вода за 21 євро — оце ціни.
За годину до вильоту пішов до гейту, сидячих місць уже не було, але через хвилин 10 оголосили посадку, пропускали людей через гейт швидко, хоча на вулиці ще якийсь час чекали автобус. Перший автобус і літак швидко доставили, сидів у третьому ряду з кінця на проході. Другий автобус помітно довше приходив з людьми в літах. Виліт трохи затримався, хоч і посадили всіх задовго до нього. В хвості помітно трясло та літак не новий, але не сильно.
Прилетів у Прагу, вийшов з аеропорту на тролейбус. В застосунку почав брати квиток, але кнопка оплати не активувалась, зайшов у профіль, вийшов, обрав квиток на наступний рейс, вони кожні 5 хвилин, так квиток вийшло взяти, але я вже зайшов у поточний автобус, активував квиток вручну, щоб зразу став активний, через хвилину активувався, вийшло через 2 хвилини після відправлення активувався.
Доїхав на тролейбусі до метро, з зупинки одразу спуск в метро, метро не мілке, після основних станцій Софії трохи незвично. На метро доїхав уже ближче до центру, де пересів на автобус. В застосунку метро показується не дуже точно, там більше місце відправки поїзда, а не сам вихід з метро, вихід з метро якраз ближче до зупинок. Як розумію, зупинка автобуса була кінцева, бо він там спочатку хвилину закритий стояв і нікого не пускав.
Доїхав на автобусі до потрібної зупинки, найближчої до готелю, поселився в моєму готелі, як мені порадили. Прибув у готель о 12:40, хоча чекін о 15 годині, але номер був готовий і мене пустили, реєстрацію пройшов заздалегідь онлайн та лише підпис на анкеті ставити треба було, навіть страховий депозит не брали, оплатив картою при заселенні. Хоча ключ-карту мені забули активувати, щоб вона вже почала працювати, а не о 15 годині)
В номері пару годин повідпочивав, перекусив сухариками «Флінт» і протеїновим батончиком, попланував, попитав ШІ. Вирішив спочатку розвідати Лідл, взяв там пів літра води та далі пішов у музей збройних сил, котрий безкоштовний. В музеї провів пару годин, зробив десь 260 фотографій на телефон, камерою клацати не став, та при такому освітленні було б більшість розмазаних, все одно нічого нового не зняв би, що інші не фоткали.
Після музею пішов на оглядову площадку Вітков, у сам меморіал невідомому солдату вже не пускали, якраз остання група з нього вийшла та нових не пускали, тому обійшов навколо нього, поробив фото, потім уже спустився та пішов у Лідл закупатися харчами.
В Лідл кошиків немає біля входу, всередині треба полювати у тих, хто лишає перед касою, чи одразу йти до кас та брати там. Порадувала українська в інтерфейсі терміналів самообслуговування, в Болгарії її, здається, немає, хоча я не перевіряв. Ціни, здається, недорогі на продукти, набрав бутербродів у батонах та пару салатиків готових чи щось на кшталт їх і трохи стандартного для саморобних бутербродів. Води набрав також, а то не впевнений, наскільки вода в крані норм, для чаю точно норм. Довелося багаторазову торбину придбати, а то з собою лише малу взяв, треба вже було велику торбину в кишеню брати.
Потім уже попрацював пару годин, відрубився і проспав години 4 чи більше, потім знову працював більше 3 годин і тепер спати)
