Перший день ювілейної тридцятої Єврофуренції завершився. В основному готелі за ніч до початку не заселявся, тому день почався з виїзду з попереднього готелю об 11. Потім перекусив кебабом в уже знайомому місці, оскільки більшість ресторанів ще були зачинені.
Після пішов ставати в чергу на реєстрацію, цього року чергу направили в парк, а не до станції та скверу. Черга рухалась доволі швидко, чи то прийшов доволі пізно, бо менше півтори години простояв, скоріше годину двадцять, але в парку мобільного зв'язку не було, схоже, в парку не такі потужні мобільні вишки, як в конгрес-центрі.
Заселятися в готель не можна було о 12 годині, лише речі залишити можна було, коли заселення після 14-15 години. Після прогулянок і фотографування пішов на панель про створення фурячих недержавних організацій у Польщі. Загалом місцями цікаво, взнав стан фендому, суспільства в Польщі, як фуркони створюються, як вони робляться мейнстрімними на рівні комік-конів. Чого це вартувало організаторам, у котрих у всіх РДУГ і нейровідмінність, що типово для фурів.
Потім заселився в готель і вже був час йти на відкриття. Цього року одразу став у чергу в другу залу, де Арена, хоч у ній кількість місць менша, але в неї реально потрапити, коли в основну залу черга за годину формується та потрапити туди малореально. Відкриття затрималось лише на пів години, що в порівнянні з попереднім роком доволі добре. І саме в другій залі наживо були почесні гості та засновник і маскот фуркону.
Після відкриття встав у чергу на благодійність, щоб встигнути взяти квиток на турнір ню покеру. Схоже, я перший був, хто цього взяв з тих, хто не заздалегідь був зареєстрований. Заодно взяв квиток на благодійну виставу Uncle Kage. В лотереї участь брати не став, зовсім забув, був сконцентрований на реєстрації на турнір покеру. На нього квитки не миттєво розібрали, десь 2-3 години розбирали 20 місць, всього 30 квитків, на випадок, що хтось не явиться.
Потім перекусив прямо в конгрес-центрі пастою та пішов на панель про продуктивність. Там більшість речей для мене були знайомі, хоча деяке було й нове, наприклад ще один застосунок для створення звичок. Частина речей з продуктивності мені підходить і я використовую, частину не вийшло зробити звичками, все ж при РДУГ і різних станах нейровідмінності не все однаково працює. Як я для себе вибрав починати день з приємного, що задає настрій на день, а не з роботи, все одно у мене в першій половині дня голова не дуже варить і робота йде туго. Початок панелі я пропустив, але слайди всі є та є чат, котрий ще з NFC існував.
Потім я таки відвідав зустріч фералів, цього року в більш здоровому, не хворому стані та без застрягання в ліфті, але народу було дуже багато, вся кімната була забита. Все ж фералів і шанувальників фералів багато, як би молодше покоління і не намагалося стигматизувати, зацькувати та вижити цю частину спільноти. Ні з ким майже не спілкувався, але в чат зайшов і назапрошував туди українців і болгар. Торік, може, чату не було чи не був у стані цього помітити.
Цікаво було це поєднати з цією ж панеллю про те, як роблять фурів мейнстрімом у Польщі. Проблеми з фералами то якраз виникають на тлі мейнстримізації фурів. Але цей же ЄФ — найбільший кон у Європі та має репутацію толеруючого фералів і норм.
Потім відвідав уперше симфонічний концерт ембієнт музики, я на нього з великим запізненням прийшов, але й він почався на 50 хвилин пізніше, тому я ще чекав хвилин 5. Доволі гарно та медитативно вийшло, це вже був уп'яте цей концерт на ЄФ.
Цікавий день, пофотографував, відвідав цікаве. Вперше деяких зустрів, кого хотів зустріти. Ноги змучились, все ж треба знайти зручне взуття для такого, що виглядає пристойно.