Готуючись до прем'єри наступного тижня, переглянув ще раз фільм #TheAccountant. Хороша стрічка, але не дуже цілісна, оскільки лінія федералів окрема та ніяк не впливає на основний сюжет окрім більшого розкриття головного героя, котре могло бути чисто через спогади подане. Кіно більше сприймається як відмінний пілотний епізод телесеріалу.

Свого часу стрічку критикували за фінальний твіст, котрий вже не є твістом, якщо бачили трейлер сиквелу. Не бачу в цьому проблеми - в книжках часто такі збіги бувають, хоча все ж таке частіше в мильних операх... 😀

Твіст можливий ще завдяки ставленню та стану головного героя, хоча тут вся стрічка через те, що він не може залишати почате.

Ще стрічку критикували, що вона виставляє аутистів у негативному світлі, але якщо врахувати, що зараз творить ілон маск, то на його тлі фільм позитивно показує аутистів.

Цікаво сприймається перша сцена-флешбек, коли розумієш, що всі три дитини в сцені є подальшими персонажами, а не лише одна, як думаєш при першому перегляді. Повторний перегляд також радує, коли помічаєш, що й справді приділили увагу деталям.