Третій день у Празі був тим, заради чого була вся поїздка. Зранку поснідав, прийняв душ і пішов пішки до ТРЦ «Флора», фотографуючи будівлі дорогою. ТРЦ виявився не дуже великий та не заплутаний, є поверхи, де треба пройти половину поверху від одного ескалатора до іншого, але не так, як в Софії, де в двох ТРЦ треба кілька раз пройти периметр у лабіринті, щоб потрапити з нульового поверху до останнього, де кіно.

Прийшов за більше ніж годину до кіносеансу, побачив, як люди виходять з ранкового 9-годинного сеансу «Одіссеї». Покази «Одіссеї» на 70 мм стабільно заповнені та розпродуються за кілька тижнів, хоча інші зали доволі порожні. Полазив ще трохи ТРЦ і за 20 хвилин до початку зайшов у залу. Було відносно небагато трейлерів і реклами, відносно Болгарії небагато та відносно Польщі мало)

Фільм вразив, дивився вже втретє, але місцями лише трохи нудно було, все одно цікаво було тоді вивчати картинку вверху та знизу, котру до цього не бачив, а не в нудні моменти мозок перевантажувався та не міг сприймати побачене. Плюс фільмів Нолана, що вони так зроблені, що кожного разу захоплюють.

Після кіно вже поїхав у Старий Град, пройшовся парками та старим містом, центром, обійшов усі місця, напевно, котрі треба подивитися при відвідуванні Праги, наробив багато фотографій будівель і краєвидів. Церкви та палаци цікаві, та й старі будівлі, вулички атмосферні та цікаво спостерігати, як змінюється архітектура поступово з одного місця в інше.

Одну зупинку навіть проїхав на трамваї, коли піднімався на пагорб, щоб почати мандрівку на ногах. Подорож почав у Королівському саду, де була купа людей, ярмарок був, багато людей з келихами було — доволі цікаво, що напої в келихах продають, атмосферно, але серед такого натовпу некомфортно. Старий Град уже обійшов по колу, щоб більше сфотографувати та побачити, на виставку фото дикої природи не пішов, щоб не поспішати, а то лишалось 15 хвилин. Нерудова вулиця старовинна прикольна, гарний спуск з цікавими будівлями, внизу також цікаво, пройшовся до острова Кампа, де було багато різноманітного, як будівлі, так і жовті пінгвіни, виступи. Карлів міст уже переходив, коли сонце заходило, поробив фото в такому промінні та в кінці вже й сонце пофоткав у проємах після мосту. Далі вже виморений блукав центром міста, вже просто на автоматі фоткав, зайшов у Лідл взяти персики та воду та звідти пішов на трамвай їхати до готелю.

В готелі помітив, що наплечна кишеня на сумці відкрилась і з неї випали запасні акумулятори до фотоапарата, старий акумулятор, що почав трохи вздуватися, випав у номері, а от новий, схоже, випав у трамваї — шкода 20 євро, але мені майже завжди двох батарей вистачало, уже давно не упарювався, щоб за день викладати більше двох батарей, та й оригінальна ще не дуже вздулася — не застряє та терпимо, може, наступного року Nikon випустять підходящу для мене камеру та вже не знадобиться стара з акумуляторами. Більше невдоволений, що поклав батареї в наплічну кишеню та не звернув увагу, що вона відкривається, коли рукою сумку поправляєш, поклав тепер туди льодяники для горла)