#ARealPain цікавий життєвий фільм, місцями сильний, місцями розчулює, місцями весклий. Добре висвітлює як люди дають раду емоціям, особливо болю: хтось подавляє, хтось приймає. Стрічка звертає увагу на проблему того, що ігнорування страждань створює ще більше страждань. Українці це бачать добре, коли в Україні росія створила концтабори та росіяни вчиняють те саме з українцями, що нацисти вчиняли з євреями. А ось світ забув і тупо ігнорують біль свій та оточуючих, даючи цим іншим створювати ще більше болю.

Сильно, що фільм написала, зняла та зіграла головну роль одна людина. Хоча лишається питання, у кого роль тут головна, все ж більше уваги приділяється Кірану Калкіну, тут він виклався по повній та заслужено збирає всі нагороди. Джессі Айзенберґ загалом хороший, сценарій особливо, та й місцями є цікаві кадри, доволі свіжі по сучасним міркам кіно.