Подивився поки перший епізод #Pluribus. Сильно, захопливо, емоційно. Радує все той же стиль подачі з незвичними ракурсами, що підсвічують багато деталей та частина не проговорюється, а показується. Серіал у першому епізоді дивує та шокує, викликає переважно тривожні негативні емоції, але є й позитивні, контраст лише підсилює враження, та контраст добрий, без сильних скачків, але доволі помітно та вражає.
Цікаво куди далі шоу піде, можуть багато що показати, та багато шляхів буде, цікаво, інтригуюче.
Процедурність подачі також сильна, що дають більше проживати разом з персонажами та відчувати їх. Якщо переглянути вдруге, то, думаю, можна ще більше деталей помітити, хоча й так добре деталі підсвічують завдяки операторській роботі.
Все ж не все просто з цим вірусом, що не вірус, а клей. Куди поділись негативні емоції після склейки?
