Знайшов час і сили щоб написати думки та нотатки про останні розмови #GlobalAgileSummit 2025.
Презентація Can the Elephant Arrive on Time? була не насичена та детально концентрувалась лише на одному питання з різними прикладами.
В новоствореній команді технічної підтримки стартапу ми пройшли через ці помилки, хоча у мене тепер інша проблема, про що в кінці потоку.
Основний приклад розмови це дорога, що заповнена автівками. Якщо на дорозі немає вільного місця, то швидкість потоку зменшується до нуля, хоча в теорії всі можуть їхати.
Те саме зі вчасним виконанням задач. Якщо не лишати проміжків у плані для незапланованих задач, то всі задачі будуть виконані не вчасно.
Також є проблемою, коли всі задачі мають найвищий пріоритет. Це вже сам по собі червоний прапорець.Також це проблема, що не можна буде займатися чимось по справжноьму критичним. Якщо на
... show moreТакож є проблемою, коли всі задачі мають найвищий пріоритет. Це вже сам по собі червоний прапорець.Також це проблема, що не можна буде займатися чимось по справжноьму критичним. Якщо на дорозі лише карети швидкої, то не буде місця для пожежки.
Передбачувана доставка задачі це мета та це не означає, що кожна задача найвища.
Хороший приклад, що коли почали рахуватися з тим, що 0% задач виконується вчасно та почали включати в плани, що будуть непередбачувані задачі, то відчоток вчасно виконаних задач зріс до 50.
Коли бачиш скільки запланували і скільки було отримано незапланованого, то це можна враховувати в майбутніх планах, оптимізувати плани, залишаючи місце для незапланованого. Як наслідок, після переходу на таке планування, через рік відсоток вчасно виконаних запланованих задач досяг 83.
Загалом, треба вияснити що є найважливішим для компанії. Виступаючий також розповів, що продає коротку книжку-брошурку з цим всим для тих, у кого проблеми з плануванням і вчасним виконнанням задач. Такі люди не стануть велику книжку читати, а от брошурку можуть осилити)
Корень більшості проблем в психології та для оптимізації бізнесу слід вивчати психологію.
Від себе додам, що я дійшов до іншої крайнощі, що нічого не планую для себе та займуюся лише незапланованими терміновими задачами, бо інший час все одно буде зайнятий організаційними та менеджерськими задачами, що не є добре. Схоже, мені треба якось почати планувати мінімум запланованих задач, бо в черзі їх у мене купа та навіть не приступаю до них. Як раз є що обговорити з психотерапевтом.