#TheAccountant2 хороший фільм, більш цілісний. Екшна не багато, але він захоплює, переживаєш за персонажів і не знаєш що буде далі, музика добре підкреслює все. Остання екшн-сцена може затягнута, але вона компенсує не велику кількість дійств протягом стрічки.
Найкраще в фільмі це хімія та взаємодія між персинажами Бернтала та Аффлека. Частина сцен це повна імпровізація акторів і вони виглядають живими, добре сприймаються. Не дарма в триквелі планують цього ще більше.
Великий мильнооперний твіст є, але він тепер в середині стрічки, так само є зручні збіги, як і в ориніналі. Але тут все обертається навколо однієї сюжетниї лінії, інші лінії додаткові та не перетягують сильно увагу, хоча бондинг братів затьмарює інше.
У кожного є своя арка на весь фільм, навіть якщо це пошук домашнього улюбленця чи офісного крісла. Сам Аудитор менше розкривається, він тут опиняється затягнутим через свій стан, що схожий на стан героїв остновної сюжетної лінії. На аутизмі тепер не зациклюються, хоча смішних сцен і діалогів вистачає побудованих на реакціях.
Об'єктивно краще за оригінал, але оригінал сприймався свіжіше та краще)
Готуючись до прем'єри наступного тижня, переглянув ще раз фільм #TheAccountant. Хороша стрічка, але не дуже цілісна, оскільки лінія федералів окрема та ніяк не впливає на основний сюжет окрім більшого розкриття головного героя, котре могло бути чисто через спогади подане. Кіно більше сприймається як відмінний пілотний епізод телесеріалу.Свого часу стрічку критикували за фінальний твіст, котрий вже не є твістом, якщо бачили трейлер сиквелу. Не бачу в цьому проблеми - в книжках часто такі збіги бувають, хоча все ж таке частіше в мильних операх... 😀
Твіст можливий ще завдяки ставленню та стану головного героя, хоча тут вся стрічка через те, що він не може залишати почате.
Ще стрічку критикували, що вона виставляє аутистів у негативному світлі, але якщо врахувати, що зараз творить ілон маск, то на його тлі фільм позитивно показує аутистів.
Цікаво сприймається перша сцена-флешбек, коли розумієш, що всі три дитини в сцені є подальшими персонажами, а не лише одна, як думаєш при першому перегляді. Повторний перегляд також радує, коли помічаєш, що й справді приділили увагу деталям.
